Два листочки
Є у мами діти – два сини –
дубочки,
І вони для неї – два гарні листочки:
Молоді й зелені, як бруньки весняні,
В маминому серці світяться
вогнями.
Два сини – дві зіроньки -
небесні світила,
Коли вони поруч, серцю тепло й
мило,
Коли у розлуці – сад душі
дрімає
І мовчать струмочки, пташки
не співають.
Два сини-журавлики, чи два
соколята,
Без них нема щастя в матусиній хаті,
Без них – тихо в лузі, з
ними - сад у квітах! Хай ростуть на радість всім матусям діти!
|