Цілуватиму очі, мов зіроньки, Із краплинками сліз бурштину У обіймах зімкну ніжні рученьки І від щастя потону-засну. Схороню тебе білими крилами, – Я ж лебідка, матуся твоя, І голівоньку з русим волоссячком Притулю до грудей міцно я. Твою доленьку вишию-виткаю, Всю любов укладу в вишиття, Йди в житті лиш дорогами світлими, Хай освічує шлях твій зоря. Заквітчаю доріженьку квітами, Де лиш ніжки твої пробіжать. Вмию личко твоє сонце-літеплом – Це для серця мого благодать. Розмалюю все небо веселкою Лише сонечка промінь впущу І над сном твоїм схилюся тишею, І молитви слова прошепчу.
Любі друзі,щиро дякую усім за відгуки ! Прошу вибачити,що не відписую кожному окремо на коментар,це по технічним причинам.Всіх вітаю з першим днем зими!
Гарний вірш,видно що з душі ,з серця вийшов, натхнення вам:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
