Дякую, Аню, за вірш. від прочитаного і справді настрій піднявся. Як добре, почувати себе дитиною, повернутися у той час, де були друзі з вулиці Шкільної - Сірьога, Коля, брат Жека. От ми чудили 5-чка вам!!!
Ця радість нехай не згасає ніколи - Ні в лузі, ні в лісі, ні вдома, ні в школі, Але якщо раптом тобі стане сумно - Приходь, люба дівчинко, тут на Анумо!
Вітаю, Аню, на нашому сайті, тепер Ти по праву - одна з нас, нехай Тобі тут буде радісно, цікаво і затишно, ми тішитимось Твоїм віршикам, а якщо треба буде -то усі радо прийдемо Тобі на допомогу!
Я сам писав в 12 років -- виходио гірше...Аню, не зупиняйся на цьому...просто іноді так хочеться повернути свої 12 років....цінуй цей вік і пиши...Дійсно гарно...настільки просто і гарно, що просто слів немає...
Головне ,Анютко ,що ти бачиш довкола красу ,тож не втрать ,а розвивай в собі цей Божий Дар ... Спостерігай ,радій і з усіма ділись радістю у віршах... На погане і сумне не дивись зовсім , з часом воно мине. Знай -ЩАСТЯ В КРАСІ !
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
