Осіння буря. Схаменись, стихіє,
Я на землі. Поранений в бою,
Прошу одне. Здійснися, моя мріє,
Щоб знов зустрів кохану я свою.
Я не один. Валькірія кружляє
Десь наді мною на своїм коні,
Нехай вона мене благословляє
І порятунок хай віддасть мені.
Нікого поруч. Тільки сіра злива
Розбавить скоро свіжу мою кров,
Я ще не вмер. Я ще чекаю дива
І серце тішить аж моя любов.
Вчорашній воїн. Зараз жалюгідно
Повзу вперед. Така моя краса,
Надіюсь, жив на світі не безплідно,
Чомусь так близько раптом небеса.
Мої долоні знають кров невинних,
Мої уста зіпсовані вином,
Я – раб хвилин. Покинутих, невпинних,
Ні, добрий я. Та бавився зі злом.
Остання мить. Невже таки остання?
Ні, я ще в змозі! Хоч і все болить,
О, Господе, здійсни моє бажання,
Одне-єдине. Я так хочу жить…
|