Мріями заквітчане моє життя, А вони яскраві і барвисті, І сміливі, й бездоганно чисті, І невинні, і безгрішні, як дитя.
Може, щось омріяне і не збулось, Тільки я ніколи не шкодую: Так багато зАдумок в житті вдалось, Бо душею й тілом не ліную.
Я батькам вклоняюсь низько до землі - Це вони мене життю навчили. Їх поради торували шлях мені, Додавали впевненності й сили.
Вірю я, що діти і онуки теж Пам"ятатимуть мої поради. Хочу щастя їм, як небеса, без меж, Щоб життю відверто були раді.
Їхні мрії хай заквітчують життя, Бо хіба без мрій воно буває. Знаю: буде в них достойне майбуття - Моє серце їх благословляє.
|