Н-ашіптує вечір мені про кохання, А серце повторює тихо за ним. Ш-квал ніжності раптом закреслить мовчання І більше не буде мій погляд сумним. П-ечаль непомітно втече, зрозуміє: Т-епер їй немає куточка в душі. У серці моїм щастя цвіт пломеніє, Є щось таємниче в вечірній тишІ:
В-абливо сіяє вечірняя зірка, Е-легію вітер співає мені, Ч-арівно звучить солов"їна сопілка І скибочка місяця в синій імлі, Р-ожеві тюльпани і білі дворічки,
М-ахрові нарциси...Яка ж то краса! Е-піграфом ночі цей вечір і свІчки Н-а старім каштані біліють. Весна! І що ті літа, що стоять за спиною -
К-охання стежину свою протоптало - О-й, серденько мліє в надії своїй. Х-ай будуть звучати слова ці зухвало, А я не відмовлюсь від щастя і мрій. Н-е знаю чи буду колись жалкувати, Н-авіщо гадати - хай буде, як є. Я вірю в кохання - це щастя моє.
Пані Оля,дуже гарний вірш, і все в ньому складно, ось тільки у другому рядку збитий ритм. Я б так змінила...... А СЕРЦЕ ПОВТОРЮЄ ТИХО ЗА НИМ, і все буде читатися краще. Це тільки моя думка. БРАВО!!!!
Щоб складати будь які вірші на певну тему ( тут тема акро) це завжди дуже складно.ясно що другий рядок потрібно підкоректувати, але окрім нього все дуже складно створити, а це завжди великий плюс для автора.СУПЕРОВО !
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
