За мотивами вірша А.Ахматової
Кое-как удалось разлучиться И постылый огонь потушить. Враг мой вечный, пора научиться Вам кого-нибудь вправду любить. Я-то вольная. Всё мне забава, - Ночью Муза слетит утешать, А наутро притащиться слава Погремушкой над ухом трещать. Обо мне и молиться не стоит И, уйдя, оглянуться назад... Чёрный ветер меня успокоит, Веселит золотой листопад. Как подарок, приму я разлуку И забвение, как благодать. Но, скажи мне, на крестную муку Ты другую посмеешь послать? _ * _ Нам вдалося так-сяк розлучитись І вогонь, що обрид, загасить. Вічний ворог мій, треба навчитись Вам по-справжньому вміти любить. Вільна я і мені все забава: Уночі буде Муза втішать, А на ранок - заявиться слава, Буде брязкальцем знов тріскотать. Не потрібно молитись про мене Й озиратись, як підеш, назад... Чорний вітер мій спокій поверне, Звеселить золотий листопад. Я прийму, як дарунок, розлуку Й забуття буде, як благодать. Лиш скажи, чи на хресную муку Ти насмілишся іншу послать?
Додав: Olga2011 (20.06.2013)
| Автор: © Ольга
Розміщено на сторінці : Olga2011
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2684 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя