Схаменулося бабине літо
Схаменулося бабине літо - Повернулося знов. В листопад. Землю радує сонячним світлом, Посвітлішав засумлений сад. Хризантеми уже й не чекали - Нерозкриті заснули квітки. Сонця промені їх цілували - Заяскравіли знов пелюстки. Затуманених ранків пейзажі Так і просяться на полотно. Листопадових клумб вернісажі Огорнуло златаве тепло. Небо синь розливає безмежну, Молода зеленіє трава. Літо бабине мрію бентежну Почуттями в серцях вишива. А кохання розправило крила - Є ще сили злетіти у вись. І здалося: весінній Ярило Благодаттю своєю проливсь.
Додав: Olga2011 (06.11.2013)
| Автор: © Ольга
Розміщено на сторінці : Olga2011
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2594 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.