Є такі сусіди часом. Ніде правди діти. День у день суцільні нерви. Годі вже терпіти. Той упертий. Ця немудра. Інша – язиката. Цей пияк. У тих лиш сварки. Хоч тікай із хати. В Люби писок теж нівроку. Їй би лиш молоти. Вічно ляпне щось іздуру. Мусить та «вколоти». То у неї ніби хобі. Всі новини, звісно. Впреться рогом. Всім «насолить». Чеше, хоч ти трісни. Якось зранку стріла Таню. Каже: - Що нового? Купа є хлопів, а заміж не виходиш довго? В Тані очі аж на лоба. Просто шок та й годі. Кожен раз одне і те ж є. Їй ніяк не вгодиш. Ліпше вже змовчати, певно. Та ж не стерпить все це. Має теж характер гострий. Ніби хрін із перцем. - Я признаюсь, по секрету. Може різне бути. Заміж хочу. Тільки Васю як мені забути. Як згадаю твого Васю (тільки це між нами), - Інших всіх не можу бачить. Як же вийти заміж? В Люби щось застрягло в горлі. Кров залляла очі. Тільки гепнула дверима. Й чоловіка «точить». Цілий тиждень дні і ночі. З криками й плачами. Влаштувала Васі допит. Що було між вами? Нерви з’їла. Дзвонить, ходить. Щоби Таню здибать. Таня, звісно, їй ні слова. Теж мовчить, як риба. Люба в крики: - Хочу знати. Що воно й до чого? Ти скажи, чого постійно думаєш про нього? Таня хитро мружить око: - Як при чім тут Вася? Щоб мені такий же дурень раптом не попався!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")