Любов, як рання пташка. Їй би небо й крила.
Щебече знову серце. Крик у нім весни.
Як сонце спалить ніч. Така кохання сила.
Болить, пече, щемить. І світ думкам тісний.
Усі серця ідуть в свій храм тепла й любові.
Між тисяч сонць шукав і все ж знайшов своє.
Люблю тебе, зірки очей, вуста медові.
І вдячний Богу я, що ти у мене є.
24. 05.20
У маленькому віршику все вмістилося про велику любов. Дякую Вам! :s-6:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
