Літо люблю за бурхливе життя, За те, що у червні пахне живиця, А липень засмагою криє обличчя, За те, що із серпнем танцює краса. Й за те, що Пташок переливи збуджують душу, Трави пишаються у буйноцвітті, Літньою вродою луки покриті, А місяць улітку доповнює тишу. І зорі танцюють вальс біля хати. Закоханим рай - вони нічкою ситі, Їх душі уповні коханням налиті, То ж літо їх хоче у час повінчати.
Вдосвіта роси виблискують знову, І шепочуть колосся достатком у житі, Літні дні сонця золотом вкриті. У цей час я до Бога іду на розмову. О мій Боже, з високого неба, Захисти від сльозинок-дощів, Від страждань, від негод на землі, Збережи нам тепло, бо у нім є потреба
ЛІТО ЛЮБЛЮ ЗА БУРХЛИВЕ ЖИТТЯ, ЗА ТЕ,ЩО У ЧЕРВНІ ПАХНЕ ЖИВИЦЯ! ГАРНО,Я ТЕЖ ДУЖЕ ЛЮБЛЮ ЛІТО!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
