Думки снують у павутині літа
Думки снують у павутині літа, У величі барвінку і мімози І висихає рифма не прожита - У липні мало дощової прози. Вже посіклися від проміння ноти. Ті сни приватні - їх не проспівати, А ти залиш від смутку одну соту, А решту викинь у купальську ватру. Ще річка може бути так дволика, Як мрій приспаних сутінкові зорі. Ввірвалось сонце календарним криком Закреслить тіні на озлобу хворі.
Додав: Rodzunochka (14.06.2012)
| Автор: © Вікторія Фещук
Розміщено на сторінці : За що я люблю літо
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3633 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя