Думки снують у павутині літа
Думки снують у павутині літа, У величі барвінку і мімози І висихає рифма не прожита - У липні мало дощової прози. Вже посіклися від проміння ноти. Ті сни приватні - їх не проспівати, А ти залиш від смутку одну соту, А решту викинь у купальську ватру. Ще річка може бути так дволика, Як мрій приспаних сутінкові зорі. Ввірвалось сонце календарним криком Закреслить тіні на озлобу хворі.
Додав: Rodzunochka (14.06.2012)
| Автор: © Вікторія Фещук
Розміщено на сторінці : За що я люблю літо
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 3544 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : саме так... дякую за коментар
leskiv : Нічого не робиться на цій планеті без волі Божої. Хоча інколи, на жаль, і без волі Ворога людського.
karas : Ще зрозуміти треба нам життя , красою полетіти у людські серця ...
Nemo : якщо люди у цій країні ще й перестануть любити, кохати, то кому і за що воювати?...