Та хіба ж тобі болить,як б"ють людину? Та хіба тобі шкода,що в нас плюють? Що ти знаєш про любов до України? На кістках собі мостИш в Європу путь? Що ти знаєш, як ночами плаче мати, У якої син пропав, незвісно де? Ти міркуєш, як би ще покатувати, Як принизити? Та цього не буде! Досить вже топтати нас і продавати, Досить стравлювати, мов голодних псів, Щоб ішов на матір син а брат на брата. Ти забув,що ми нащадки Козаків? Не дамося ми тобі-ворожий сину, Ми -Вкраїнці, ми усі одна сім"я. Ми відстоювати будем Батьківщину, Щоб не сталось-ми підемо до кінця!!!
© Copyright Наталя Хаммоуда
| 
у Вас 
1
