Я не маю Вам права писать, За плечима принісши цю сутінь. У безмежжі чуттєвих багать Мій півпогляд - лиш попіл, по суті.
Вас не вабить моя висота І присутність, напевно, причинна. Та бездумно дозволю сотать Власні крила на коц для спочинку.
І поставивши світ на кону, У крові дочитаю скрижалі, Бо Ваш сміх поцілунок тому На мої замахнувся печалі.
|