Моє життя мов вишитий рушник Все в ньому є- і радощі й печалі, Червона нитка- то душі скарбник, А чорна нитка- то сумні раалі. Було багато світла і тепла Коли мої батьки були зі мною, Бо мали їх серця ущент добра Не раз прикрили Ви мене собою. І ось пішли від мене назавжди, В душі залишилась глибока рана, Не прийдете уже,хоч жди,не жди Від мене Вам рідненькі- моя шана. Життя триває далі,треба жить Воно ж для цього усім людям дане І всим на світі треба дорожить, Сприймавши як належне -добре і погане. Таке життя,таке вже воно є І треба його з вдячністю приймати, Воно у нас у кожного своє Його дає нам наша рідна мати. І я живу і радуюсь життю, А поруч-дорога мені людина І вдячна сьогоденню й майбуттю, За те,що є у мене радості хвилина.
|