Коли на світ з"являється людина Народжується з нею й її доля, Для кожного вона одна єдина На це вже є,його,Господня воля.
Комусь вона весела і легка, Комусь тяжка й гірка немов полин, Життя тече немов стрімка ріка І крутить колесо надій старенький млин.
Буває все в житті: дощі і хуртовина І часом душу крига холодить, Та все ж буває і погожа днина І знову хочеться на світі жить.
Буває все... та нам терпіти треба, Не черствіти душею, а любить І хоч би раз звертатися до неба, Просити Бога нам гріхи свої простить.
Найтяжчий гріх-образити людину І душу її скривдить,ошукать, Зробити можна це лиш за хвилину, А потім все життя себе картать.
Нам треба долю з вдячністю приймати, З надією іти у майбуття, Свою родину над усе кохати, Людей любити і цінить життя.
На долю нам не треба нарікати, Не зкривдити,не зрадить, а -любить І кожний день із радістю вітати Й радіти з того,що дано нам в світі жить!
| 
у Вас 
0
