Життя моє – пустеля з цвітом серед скал…(акровірш)

Живу життям дарованим з Небес,

ЧИ вистражданим і омріяним батьками

Тим, що прийшло негаданим-нежданим,

Таким химерним і таким простим,

Як промінець зимовим ранком раннім

Моє життя зявилось неначе цвіт

Отой казковий, що над водоспадом,

Єдиний раз цвіте в Купальську Ніч

Під кленом чи казковим замком…

Усю себе вплітаю я в цей цвіт

Сама дивуюсь що ще здатна жити

Таким життям, яке дано не всім –

Етапом шляху, що долаю світом.

Лякає думка, що могла не йти

Я по житті, як говорили вперто

За спиною у мами лікарі,

Цинічно пророкуючи померти…

Вони не знали помислів Творця

І не уміли молитви складати

Тому бездушно намагалися мені

Отого шансу на життя не дати…

Молитву мама мовила тайком

Сестричка щиро Господа вблагала

Евентуальний наступив момент,

Родинна віра про який й не знала.

Евенкам,мабуть, не пізнати цих чудес

Душа ж не пропадатиме безслідно

Сама живу і житиму завжди,

Коли для Господа оце потрібно

Ангелам я співатиму хвалу

Люблю життя таким своє покірно!...

 евентуальний (лат., випадок) можливий у якомусь випадку, за певних обставин;