Вірш "Про життя"

Та дівчинка любила небо,

Любила квіти і безмежний світ,

Їй так хотілось жити і любити,

І після себе залишити добрий слід.

Вона прокинулася рано,

В вікно впустила сонце золоте

І стало на душі так гарно,

І заспівало серце молоде.

Дівча наділо сУкенку святкову,пішло 

Собі на вулицю гулять,ішла,немов

Пливла,підняв голівоньку чудову

Так було добре,що хотілося співать!

Та тут авто на швидкості  шаленій

Збиває дівчинку і кидає в кювет

Лише хвилина... і в тишині буденній

Не стало дівчинки лиш за один момент

Лише хвилина... і її тіло в кюветі 

Неживе лежить,йому на жаль ніколи

Не піднятись і на цім світі вже не жить.

А зовсім близько акація цвіте

І аромат на цілий білий світ!

Та дівчинка вже більше не живе,

Вона померла... у юні двадцять літ.

Таке життя,таке воно життя...

І доля в нас у кожного своя-

Прийшла біда й забрала в небуття

Красиву дівчинку... Таке воно життя...