Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 05.11.2024, 05:34

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 151

Гостей: 151

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу" [59]

Родинне коріння [36]

VІ конкурс віршів (19 липня-19 серпня)

Життя - це мить, тож любов у серце запроси... [81]

V конкурс віршів (18 лютого-18 березня)

За що я люблю літо [21]

IV конкурс віршів

Дитинство [67]

ІІІ конкурс

Новорічна ніч [21]

ІІ конкурс

РЕанімація душі [12]

І конкурс

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	VІІ КОНКУРС ВІРШІВ!	Життя - це мить, тож любов у серце запроси...

Як ангел залишаюсь назавжди...

Вже тиждень, як стулилися вуста…
І очі вже зімкнулись тиждень тому…
Закрила світ мій вічна німота,
І я не відчуваю уже втому.

Я не хворів… Я просто тихо згас…
Як свічка, догорівши до останку…
Своя є доля в кожного із нас…
Завжди не доживає хтось до ранку.

Я так багато справ не доробив…
І мрій своїх не встиг усіх здійснити…
І дуже гірко, що не долюбив!
І просто дивно, що не буду жити…

Без мене завтра сонечко зійде,
Без мене заспівають зранку птахи…
А через тиждень-два весна прийде
І не помітить ще одної плахи…

Дивитимуся з Всесвіту на вас, -
Коханих, рідних і таких далеких…
Можливо, й допоможу чим не раз,
Прийнявши образ білого лелеки.

Як ангел буду з вами я завжди,
Я буду поруч зранку і до ночі.
Щоб з рідними не трапилось біди,
Ані на хвильку не стулю я очі.

Додав: KASS (06.03.2013) | Автор: © Любомир Малинка

Розміщено на сторінці: Життя - це мить, тож любов у серце запроси...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1658 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Ключові (?): життя, смерть

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Koshkina • 15:00, 06.03.2013 [Лінк на твір] Як для Вашого віку, п. Любомире,гарне ім'я маєте, вірш такий ранувато писати.... Тож треба жити сьогоденням. 0Спам 3 KASS • 17:25, 06.03.2013 [Лінк на твір] Дякую, мене аж "посміхнуло" Я ж не прощаюся з Вами. Принаймні поки що 1Спам 2 Oksanka • 17:02, 06.03.2013 [Лінк на твір] За тему дякую . Прекрасний вірш, але нехай залишається на майбутнє.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі