Душа жива
Скажи завжди правду, Не заздри нікому, Живи й не гріши, Будь відданий Богу. Це сила силенна, Любов нескінченна, Господь усе бачить, Суддя Він усьому. Не думай, що просто На світі живеться, Це всім треба знати, Все швидко минеться. Ця мить і можливість Не всім удається, Авжеш - народився, Й на світ ти з’явився. І дякуй за витвір, За велич духовну, За щастя прожити, Ти обраний Богом! А вже, що від тебе Потрібно зробити, Це жити достойно Любити й цінити. Життя, щоб прожити, Й в кінці не жаліти, Велике знамення У собі відкрити. Щоб гідно зібратись, І дух відпустити, І щоб на тім світі, Душі не згоріти. І в рай, щоб попасти, То милість велика, І світле і вічне, І пам"ять навіки!
Додав: Veremchuk (15.03.2013)
| Автор: © Катерина Веремчук
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині