До мене принц приходить щоночі...
До мене принц приходить щоночі, здоровкається, навіть, цілує… Щось манить його у сни дівочі, А може це хтось чаклує… Мені вдень жити нудно – я щохвилини чекаю ночі! Без нього не їм – худну… Щаслива, як тільки закрию очі! Щаслива, бо поруч коханий… Сама не знаю, коли покохала… Який він не знаю, але не поганий. бо побувши з ним я кращою стала. Може не справжній, може уява, але ж я без нього не зможу прожити. Якою б доречною стала поява… його… бо вічно буду його любити!
Додав: Oksana_1994 (17.03.2013)
| Автор: © Гуцол Оксана
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині