Я чую музику, яку ніхто не чує...
Я чую музику, яку ніхто не чує, Я бачу світло, яке вгорі палає. Я вірю в краще наше майбуття, Бо ми господарі свого життя. Ніхто не вправі нами керувати, Ніхто не може нам життя зламати. Якщо ж на те пішло - не треба Показувать характер,виходити із себе. Потрібно просто тихо усміхнутись, Розумне щось сказати й відвернутись. Й піти у далечінь, за небокрай, Полинути в думках у пурпуровий рай...
Додав: MilanaGonchar (21.03.2013)
| Автор: © Катерина Гончаренко
Розміщено на сторінці : Гончаренко Катерина
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1999 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.