Я чую музику, яку ніхто не чує...
Я чую музику, яку ніхто не чує, Я бачу світло, яке вгорі палає. Я вірю в краще наше майбуття, Бо ми господарі свого життя. Ніхто не вправі нами керувати, Ніхто не може нам життя зламати. Якщо ж на те пішло - не треба Показувать характер,виходити із себе. Потрібно просто тихо усміхнутись, Розумне щось сказати й відвернутись. Й піти у далечінь, за небокрай, Полинути в думках у пурпуровий рай...
Додав: MilanaGonchar (21.03.2013)
| Автор: © Катерина Гончаренко
Розміщено на сторінці : Гончаренко Катерина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2095 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.