Нічні роздуми
Ніч…Відчуваю себе вовчицею Хочеться на місяць завити Слова присипані корицею Щоб пігулку правди було легше вжити В руках стискаю фото Вихід з коридорів пам’яті шукаю Любов, мерзенна ти сволото На всі чотири боки тебе я відпускаю Іди, збирай попіл моєї зневіри Склади докупи марно прожиті дні Сховайся в пустім сейфі довіри Скупайся в сварок багні Минулого потяг пішов у країну Де сонячний нектар ллється з небес Де біда не прихилить тебе до тину І щастя образ воскрес Перон спогадів потроху зникає з очей Аромат парфумів долинає здалека Чимало колись близьких людей Проковтнула життєва чернетка А весна знов струнами душі перебирає Душа, мов скрипка тихо плаче І в спектаклі стомлено кулісу опускає Та Ви нічого не збагнете, кам’яний юначе © Леся Приліпко, 22.04.2013
Додав: lesya1994L (02.05.2013)
| Автор: © Lesya Vladimirova
Розміщено на сторінці : Владімірова Леся
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2629 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя