Нічні роздуми
Ніч…Відчуваю себе вовчицею Хочеться на місяць завити Слова присипані корицею Щоб пігулку правди було легше вжити В руках стискаю фото Вихід з коридорів пам’яті шукаю Любов, мерзенна ти сволото На всі чотири боки тебе я відпускаю Іди, збирай попіл моєї зневіри Склади докупи марно прожиті дні Сховайся в пустім сейфі довіри Скупайся в сварок багні Минулого потяг пішов у країну Де сонячний нектар ллється з небес Де біда не прихилить тебе до тину І щастя образ воскрес Перон спогадів потроху зникає з очей Аромат парфумів долинає здалека Чимало колись близьких людей Проковтнула життєва чернетка А весна знов струнами душі перебирає Душа, мов скрипка тихо плаче І в спектаклі стомлено кулісу опускає Та Ви нічого не збагнете, кам’яний юначе © Леся Приліпко, 22.04.2013
Додав: lesya1994L (02.05.2013)
| Автор: © Lesya Vladimirova
Розміщено на сторінці : Владімірова Леся
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2542 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.