Посеред лісу задрімав ставок... Шумлять мрійливо пишні очерети. Приховуючи від очей секрети Танцюють бабки шлюбний свій танок.
Там витіка життя мого ріка, І звідти пролягла моя стежина- На хуторі Коханому родина Моя жила в будинку лісника.
Стелили трави шлях у майбуття. Між віт беріз вітри лічили роки І за межею лісу стихли кроки- Брати і сестри ринули в життя. Губився місяць у тінЯх дубів, Гойдалось сонце на макІвках сосен. Із сніжних зим вертаючись до весен Вже безліч раз покірний лист злетів.
Спочила ненька.Сивий геть татусь. Брати і сестри-є в усіх родини. Та бачу в снах ті спогади дитини. І тілом всим спросоння стрепенусь.
І так кортить ,бодай ну хоч на мить, Полинути на хутір мій Коханий. Лиш спомином про вже минуле-давнє Відлунням пісня мамина бринить.
|