Україно! Моя Батьківщино! Моя рідна, кохана земля! Наче серце у грудях - єдина. Ти скорити себе не дала, Хоч не раз твою гнобили спину. Ти ще юна, але уже сильна!
Україно, стоїш гордовито На безкраїх просторах твоїх, Посміхаєшся сонцю привітно, Припадають два моря до ніг, У степах обіймаєшся з вітром, Й височіють Карпати над світом.
Україно, затишна домівко Для народів, що йдуть звідусіль! Рушниками простелиш стежинку, І святий подасиш хліб і сіль, Й заспіваєш при зустрічі дзвінко, Бо ж душа твоя щира од віку!
І такою ти будеш, Вкраїно! І нікому тебе не здолать! Твій народ. волелюбний і сильний, Буде вічно тебе захищать Без страху, без вагань... До загину... Бо ж ти серце його - Украіна!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1752 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
