Сподобався, бо крім поетичної форми, тут закладено глибокий філософський зміст. Рано чи пізно кожен переглядає власні прожиті "кілометри життя". Чи багато проїхав від початкової точки відліку? Яка була дорога? Хто їде з ним поряд? Чи було багато зупинок? Чим раніше починає людина осмислювати прожите та намагатися в подальшому житті виправляти допущені помилки, тим з більшою впевненістю можна про неї сказати, що вона мудра людина...
Кожен в цьому житті має своє призначення. На кожному кілометрі свої запитання, а відповіді бувають через кілометр, а то й через десять, і так все життя... Дуже гарна тема і її висвітлення, і марні переживання людини, що залишиться після, якщо вона направляє всі свої зусилля тільки на все добре.
Дуже тонко підмічено - кілометри життя. Не роки, не хвилини, не секунди - кілометри. Дороги в один кінець. І тим паче, це тільки роки пережити вдруге не можна, а кілометри, як не ми, то хтось пройде за нами. І відпочине душею в тих готелях, котрі ми будували на своїх кілометрах душею, словом, відчуттями. Гарний вірш. Дякую.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
.Христос воскрес!Славімо його!
