Моє кохання – крила лебедині
Моє кохання – крила лебедині, Коли лиш поруч ти вони міцні. З тобою я у вись небесну лину, Без тебе – мов в безодні, мов на дні. Без тебе сонця світла я не бачу, І серце не потішиться нічим, Вуста мовчать, і очі ледь не плачуть, Все оповите мороком німим, Ти біля мене – морок відступає, Проміння сонця землю осява, Душа від щастя пташкою співає І знову виростають два крила. Крила кохання – крила лебедині! Не дай мені позбутися цих крил. Я буду, мов лебідка, тобі вірна, А ти повік будь лебедем моїм.
Додав: petruck (29.04.2014)
| Автор: © Пуерук Наталія
Розміщено на сторінці : Петрук Наталія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2290 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині