осінній вальс
осінній вальс в повітрі відкружляв останнім трепетним, багряно-жовтим листом. Ключ журавлів печально проспівав, Горобина позбулася намиста. І неба жаль... так низько до землі Воно зажурене і стомлене схилилось. Усе частіше скроплене слізьми Не в очі нам, а вдушу задивилось. Віття дерев оголене в садах Усе тихіше й рідше розмовляє, Вже зовсім скоро тільки в своїх снах Воно прекрасним цвітом забуяє. І лиш вітри вриватись будуть в сни Приносячи неспокій із собою, І кожен день холодної зими Немов вуаллю, вкриється журбою.
Додав: petruck (23.10.2014)
| Автор: © Наталія Петрук
Розміщено на сторінці : Петрук Наталія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2343 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині