осінній вальс
осінній вальс в повітрі відкружляв останнім трепетним, багряно-жовтим листом. Ключ журавлів печально проспівав, Горобина позбулася намиста. І неба жаль... так низько до землі Воно зажурене і стомлене схилилось. Усе частіше скроплене слізьми Не в очі нам, а вдушу задивилось. Віття дерев оголене в садах Усе тихіше й рідше розмовляє, Вже зовсім скоро тільки в своїх снах Воно прекрасним цвітом забуяє. І лиш вітри вриватись будуть в сни Приносячи неспокій із собою, І кожен день холодної зими Немов вуаллю, вкриється журбою.
Додав: petruck (23.10.2014)
| Автор: © Наталія Петрук
Розміщено на сторінці : Петрук Наталія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2334 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя