З тобою вдвох жили немов в раю,
пили кохання з чистої криниці.
Для нас співали солов'ї в гаю,
для нас світились золотом зірниці.
Сердець биття зливалось в унісон,
кінця цьому здавалося не буде,
Та все минуло мов чарівний сон,
Невже йогог з тобою ми забудем???
Не забувай, прошу, не забувай
Як сяяли від щастя наші очі,
Не забувай казковий наш розмай,
Не забувай всі наші дні і наші ночі...
З тобою вдвох ходили зустрічать
Понад рікою зоряні світанки.
З тобою вчились подих тамувать
Як промінь сонця гаснув на світанку.
Звело нас щастя на величний трон,
Кінця цьому здавалося не буде,
Та все минуло мов чарівний сон,
Невже його з тобою ми забудем????
Не забувай, прошу, не забувай
Як сяяли від щастя наші очі,
Не забувай казковий наш розмай,
Не забувай всі наші дні і наші ночі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
у Вас