Облетіла чаєчка не одні моря,
Відпочити сіла в той човен, що і я.
І відтоді разом: в спеку, буревій,
У човні обоє та човен не мій.
Вкотре ним жбурляє хвиля штормова,
Човником вправляє птаха, а не я.
І в житті я долю узяла чужу,
З нею білим світом до цих пір тужу.
| 
та
у Вас 
0
Дякую!!! Не можу придумати більше, ніж душа напише.