Зима настала, бо уже їй час,
Мені така немила хуртовина,
А я все лину подумки до Вас,
Хоч все давно забути вже повинна…
Так має бути, адже ми чужі.
Я з пам’яті викреслюю ці роки,
Та Ви живете у моїй душі,
А серед ночі будять Ваші кроки…
Але забуду… У своїм житті
Я не потерплю над собою владу.
І так застогне серце в каятті,
Та ясний розум дасть йому розраду…
А серце так від холоду щемить!..
І ніби я сніжинкою літаю…
А Ви вже поруч… За коротку мить
Я Вам усю самотність пробачаю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
