Дорога до рідного дому
Серед тисячі інших доріг,
Я відшукаю єдину ту дорогу,
Яка веде, на батьківський поріг,
Де залишив дитинство босоноге.
Пізнаю ще здаля знайомий обрис журавля,
Що людям в літню спеку дарує прохолоду.
І я також припав устами до відра,
Черпаючи з нього приємну насолоду.
Так рідний серцю, жайворонковий спів.
Берізки, трави, що лежать в покосі.
Верба, що похилилась над ставком,
Купає в нім свої дівочі коси.
Від радості моя душа бринить!
Таке все рідне і таке знайоме!
Ніяка музика не може замінить
Скрип фіртки до батьківського порогу!
Листопад 2014 року. Коваль 25 батальйон.
Додав: Козак (16.12.2014)
| Автор: © Микола Спиридонович Козак
Розміщено на сторінці : Козак Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1920 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя