Нд, 15.06.2025, 16:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу" [59]
Родинне коріння [36]
VІ конкурс віршів (19 липня-19 серпня)
Життя - це мить, тож любов у серце запроси... [81]
V конкурс віршів (18 лютого-18 березня)
За що я люблю літо [21]
IV конкурс віршів
Дитинство [67]
ІІІ конкурс
Новорічна ніч [21]
ІІ конкурс
РЕанімація душі [12]
І конкурс
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    VІІ КОНКУРС ВІРШІВ! категорії та розділи української поезії, українська проза Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу"
 

Я буду жити...

Я БУДУ ЖИТИ...
(вірш присвячується загиблим ВОЇНАМ-ГЕРОЯМ)

Я буду жити в посмішках дітей,
Моя душа вам піснею озветься.
Я в бій пішов-за правду,за людей!
І в пам*яті-це знаю,не зітреться.

Я буду жити,в пролісках весни,
З лелеками я повернусь додому.
Прийду у материнські сни,
Я Ангелом зійду народу свому.

Я буду жити,щоб уберегти,
Таких,як я солдатів-побратимів.
Їм так багато,ще пройти.
Я хочу,щоб ніхто з них не загинув.

Я буду жити,бо я присягнув!
Навіки Україну захищати.
І якщо ворог не почув,
Я буду до останього стояти...
Автор:Віта Стронська

Додав: vitulja_86 (06.04.2016) | Автор: © Віта Стронська
 
Розміщено на сторінці: Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу"

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1434 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): загиблим солдатам, вірш

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz