Я із села,так хочеться додому, Побачити сім"ю.поцілувати, Забути про війну,постійну втому, Щоб вже про рідних, про батьків подбати Так хочеться до спокою.до раю, Та цій війні нема кінця,ні краю.... А ЖАЛЬ !!! Написано дуже гарно п.Галино,Вам
Тому, що цей вірш подається на конкурс, може б додати більше позитиву. Вірш чудовий. Може б так? це тільки моя думка. Вам видніше! -----------------------------------------------------
Кінець війни, і вже спішусь додому, Там ляжу в ліжко, забуду свою втому, Та перш сім`ю я буду цілувати Щасливі стануть мої Батько й Мати.
А згодом в луг піду ,що за селом. Природа завжди дихає добром . На березі із другом посидіти І в дар принести нареченій квіти.
А надвечірок стріти у рідні І знати,- в Україні мирні дні.
Дуже вдячна ,пані Наталю,за Вашу думку ,але я лишу так,як мною написано, бо кінця цій клятій війні не видно і за далеким небокраєм , але всі ми про це мріємо і так воно буде,хотілося ,щоб якомога швидше,бо всі бійці мріють про цей ДЕНЬ. Люди хочуть мирного життя !!!
Які прості бажання, про які мріють усі: і учасники АТО, і рідні, друзі та знайомі. Та як непросто їх виконати. Дійсно, війні не видно ні кінця, ні краю. Дякую Вам за вірш, пані Галино! Хай нам усім щастить! Хай буде Мир!
Швидше б настав той час,коли батьки й сини повернуться додому. У колі рідних швидше забудуть втому.але війна приходитиме в їхні сни тепер завжди.Дякую,пані Надіє,за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
Моя Вам шана.....
