Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пт, 15.11.2024, 06:21

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 3

Гостей: 3

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу" [59]

Родинне коріння [36]

VІ конкурс віршів (19 липня-19 серпня)

Життя - це мить, тож любов у серце запроси... [81]

V конкурс віршів (18 лютого-18 березня)

За що я люблю літо [21]

IV конкурс віршів

Дитинство [67]

ІІІ конкурс

Новорічна ніч [21]

ІІ конкурс

РЕанімація душі [12]

І конкурс

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	VІІ КОНКУРС ВІРШІВ!	Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу"

Поема про Україну

Дніпро хилить берегами,
Козацькі кістки вимиває,
Забули правнуки
Кого Дніпро оберігає.

За Маріуполем в море,
Могили опадають,
Козацькі шаблі поржавілі,
Ще Сірка згадають.

Козаки шукали волі,
Народ свій захищати,
Від москалів та поляків,
За Україну воювати.

По наказу Катерини
В Криму воювали,
Для чужої імперії
Для чужої слави.

А коли рани стали лікувати,
По наказу Катерини,
Козаків і їх родини
В кайдани кувати.

Стали козаки, що є сили
Шаблі підіймати,
Не дамо ми Катерині
Країну руйнувати.

В січовій церкві,
Дзвони задзвонили,
Вийшли капелани
І їм заборонили.

Заборонили на православних
Шаблі підіймати,
Киньте зброю і в неволю,
Або йдіть до хати.

Стали козаки,
Думати та гадати,
Що робити козакам,
Битись чи втікати.

Не годиться козакові
В неволю попадати,
Підемо на Кубань
Волю там шукати.

Україна зажурилась,
Кріпацькою стала,
Без заступників своїх,
Кайдани надівала.

Ой кайдани надівала,
На руки і на ноги,
Своїх дітей в могили,
І в Сибір дороги.

Забули козацькі діти
Якого вони роду,
Своє обличчя загубили,
Перетворили в морду.

Оці люди подуріли
Стали як собаки,
Лаяти на сонце,
І своїх кусати.

Стали москалі
Україну грабувати,
Це російські землі,
Собак тих навчати.

Щоб мова українська,
Не модною стала,
Щоб бандура замовкла,
А балалайка заграла.

На руїнах України
Балалайка заграла,
Зруйнувала церкви,
Та матюкам навчала.

Час пройшов, Україна
Вирішуючи долю,
Кров’ю заплатила,
Виборювала волю.

Повернулись козаченьки,
З Кубані розпинати,
На свою батьківщину,
Вільних убивати.

З свого роду переводу,
Своїх катувати,
Щоб навчились москалеві,
Ручку цілувати.

Чому країна породила
Собачого сина,
Якби знала утопила,
В колисці придушила.

Сонце сходить і заходить
Поміж берегами,
Вставайте, хто має сили,
До бою, з ворогами.

Додав: nagornyjj (14.04.2016) | Автор: © Володимир Михальнюк

Розміщено на сторінці: Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу", Михальнюк Володимир

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1890 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі