Нд, 22.12.2024, 16:13
Меню сайту
Категорії каталогу
Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу" [59]
Родинне коріння [36]
VІ конкурс віршів (19 липня-19 серпня)
Життя - це мить, тож любов у серце запроси... [81]
V конкурс віршів (18 лютого-18 березня)
За що я люблю літо [21]
IV конкурс віршів
Дитинство [67]
ІІІ конкурс
Новорічна ніч [21]
ІІ конкурс
РЕанімація душі [12]
І конкурс
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    VІІ КОНКУРС ВІРШІВ! категорії та розділи української поезії, українська проза Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу"
 

Поема про Україну


Дніпро хилить берегами,
 Козацькі кістки вимиває,
 Забули правнуки
 Кого Дніпро оберігає.
 
За Маріуполем в море,
 Могили опадають,
 Козацькі шаблі поржавілі,
 Ще Сірка згадають.
 
 Козаки шукали волі,
 Народ свій захищати,
 Від москалів та поляків,
 За Україну воювати.
 
По наказу Катерини
 В Криму воювали,
 Для чужої імперії
 Для чужої слави.
  
А коли рани стали лікувати,
 По наказу Катерини,
 Козаків і їх родини
 В кайдани кувати.
 
 Стали козаки, що є сили
 Шаблі підіймати,
 Не дамо ми Катерині
 Країну руйнувати.
 
В січовій церкві,
 Дзвони задзвонили,
 Вийшли капелани
 І їм заборонили.
 
Заборонили на православних
 Шаблі підіймати,
 Киньте зброю і в неволю,
 Або йдіть до хати.
 
Стали козаки,
 Думати та гадати,
 Що робити козакам,
 Битись чи втікати.
 
Не годиться козакові
 В неволю попадати,
 Підемо на Кубань
 Волю там шукати.
 
Україна зажурилась,
 Кріпацькою стала,
 Без заступників своїх,
 Кайдани надівала.
 
 Ой кайдани надівала,
 На руки і на ноги,
 Своїх дітей в могили,
 І в Сибір дороги.

 Забули козацькі діти
 Якого вони роду,
 Своє обличчя загубили,
 Перетворили в морду.
 
Оці люди подуріли
Стали як собаки,
Лаяти на сонце,
І своїх кусати.
 
Стали москалі
Україну грабувати,
Це російські землі,
Собак тих навчати.
 
Щоб мова українська,
Не модною стала,
Щоб бандура замовкла,
А балалайка заграла.

На руїнах України
 Балалайка заграла,
 Зруйнувала церкви,
 Та матюкам навчала.
 
 Час пройшов, Україна
 Вирішуючи долю,
 Кров’ю заплатила,
 Виборювала волю.
 
 Повернулись козаченьки,
 З Кубані  розпинати,
 На свою батьківщину,
 Вільних убивати.
  
З свого роду переводу,
 Своїх катувати,
 Щоб навчились москалеві,
 Ручку цілувати.
 
 Чому країна породила
 Собачого сина,
 Якби знала утопила,
 В колисці придушила.
 
Сонце сходить і заходить
 Поміж берегами,
 Вставайте, хто має сили,
 До бою, з ворогами.

Додав: nagornyjj (14.04.2016) | Автор: © Володимир Михальнюк
 
Розміщено на сторінці: Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу", Михальнюк Володимир

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1901 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz