Страждання народу
Чому народе мій страждаєш,
Чому невинна ллється кров,
Чи Бога милостивого не знаєш,
Чи Богородиця не покрила Свій Покров.
Чи дали зілля нам напитись,
Щоб душу отруїти знов,
Щоб волі духу не збудитись,
І темрява запанувала знов.
І знову на святім престолі,
Чернець годований сидить,
Замінить собою Ім’я Бога,
Щоб йому вклонялись кожну мить.
О Боже милий – милий Боже,
Захисти діточок своїх,
Що душею і тілом захищають,
Ще ненароджених й живих.
Якби не яничари
То не було б і війни,
Вони як зрадники держави,
Виховувались тут вони.
Наукою вже триста років,
Ведеться пропаганда ця,
Що Україна це Росія,
Що окраїна вона.
Народе мій живучий,
Що вижив в лихі часи,
Коли мільйонами ховали мертвих,
І тих хто живими ще були.
Не за золото, не за гроші,
Не за добро і майно,
А щоб духа України,
І мови не було.
Народе мій живучий,
Ти маєш Божий Дар,
Ти маєш Святеє Слово,
І Шевченківський Кобзар.
Додав: nagornyjj (14.04.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя