Сурми Верховини
Ллється річка
Камені обмиває,
Бойківське серце,
За народ страждає.
Верховина мати
Мене породила,
Сорочку – вишиванку
Ще малюком оділа.
Гори і полонини
Тумани покрили,
Ялинки та смереки
Знов зазеленіли.
Де стежки ходять
Повстанці стояли,
За нашу Україну
Своє життя віддали.
Неспокійна річка
Зовсім обміліла,
Та ворожа куля
Знову засвистіла.
У Карпатах сурми,
Не вівці скликати,
А хлопців до бою
Україну захищати.
Ллється наша річка
Поміж берегами,
Хоронити хлопців
Молодими стали.
Не журись Країно
Не плач моя мати,
Сонце вийде з під хмар,
Ще будеш співати.
Додав: nagornyjj (14.04.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя