Нд, 15.06.2025, 16:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу" [59]
Родинне коріння [36]
VІ конкурс віршів (19 липня-19 серпня)
Життя - це мить, тож любов у серце запроси... [81]
V конкурс віршів (18 лютого-18 березня)
За що я люблю літо [21]
IV конкурс віршів
Дитинство [67]
ІІІ конкурс
Новорічна ніч [21]
ІІ конкурс
РЕанімація душі [12]
І конкурс
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    VІІ КОНКУРС ВІРШІВ! категорії та розділи української поезії, українська проза Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу"
 

Сурми Верховини

Ллється річка
Камені обмиває,
Бойківське серце,
За народ страждає.
 
Верховина мати
Мене породила,
Сорочку – вишиванку
Ще малюком оділа.
 
Гори і полонини
Тумани покрили,
Ялинки та смереки
Знов зазеленіли.
 
Де стежки ходять
Повстанці стояли,
За нашу Україну
Своє життя віддали.
 
Неспокійна річка
Зовсім обміліла,
Та ворожа куля
Знову засвистіла.
 
У Карпатах сурми,
Не вівці скликати,
А хлопців до бою
Україну захищати.
 
Ллється наша річка
Поміж берегами,
Хоронити хлопців
Молодими стали.
 
Не журись Країно
Не плач моя мати,
Сонце вийде з під хмар,
Ще будеш співати.

Додав: nagornyjj (14.04.2016) | Автор: © Володимир Михальнюк
 
Розміщено на сторінці: Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу", Михальнюк Володимир

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2051 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz