Наш Боже Великий...
Не плач, не журися, моя чорноока, У степу широкім не гасне життя. Підкова на щастя і слід наш глибокий, Повстали сьогодні війська з забуття. Дніпро ти великий! В порогах розваги, І воля воскресне де шлях степовий. Наш ворог пізнає козацьку відвагу, Де віра незламна і дух бойовий. Зупинемо разом ворожу ми силу У Дикому полі на краю землі. Не можна давати наш край для загину, Дай руку, мій друже, ми вже не одні. Єднаймося разом в велику родину, Не плач чорноока, ще пісня жива. Наш Боже Великий, святи Україну Ідуть мирним строєм сини з забуття. 24.02.2014
Додав: valerij (03.05.2016)
| Автор: © Хлонь Валерій
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя