Відпечалилось, відбулось
І застигли над саркофагом
Міліони смертельних доз
Над небесно-пшеничним стягом.
В теплих засіках світлих душ
Загірчив небезпечний стронцій
І в квітневі ванілі груш,
Й в ореолі весни і сонця .
Зупинилось гучне життя
На розпуті весни і літа,
Тільки соком тече в бруньках,
А де ж діти, де люди й діти?
Анонсовано бал - "приліт",
Журавлям лиш одні білети.
У Чорнобиля чорний слід
І шкода, що його не стерти.
|