В журавлиній Журавлівці зажурились журавлі Журавлиною журливою журбою. Бо вже скоро журав-линути на інший край землі Щоб не стрітися з холодною зимою.
І журилась Журавлівка журавлям журливим вслід. І неначе чули клини журавлині: «Хот ж вас там, мої журавлики, боронитиме від бід? Хто ж журитиметься з вами на чужИні?»
І зажурені журливо журавлинії поля Умивалися небесними сльозами. І журлива Журавлівка, ніби чула звіддаля: «Ми вернемось! Тільки Ви чекайте, МАМО!»
Ой, не одна така Журавлівка стоїть журою на рідній землі. Сумом повиті розвалені хати, і тільки вітер і бур'яни, заглядають у розбиті вікна. Тужливий вірш.
Щиро вдячний вам, друзі, за теплі відгуки! Цей вірш народився із болю в моєму серці, болю за вмираючими селами України. До яких повертаються журавлі і лелеки, а люди...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
