Чт, 09.04.2026, 20:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Руденко Сергія [17]
Поезія Паламарчук Любові [48]
Поезія Rebantrop [4]
Радчук Марина [2]
Штанько Ігор [120]
Редчиць Іван [57]
Наталія (natasha00125) [6]
Петрук Наталія [30]
Май [41]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Житомирщини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Руденко Сергія
 

Не полишай мене, моє різдвяне небо!

 

Не полишай мене, моє різдвяне небо,
(Де срібний місяць, зірочки малі...)
Бо, як мені самотньому без тебе
Лишатись тут, на стомленій землі?

Навіщо навесні струмками грати,
Дзвеніти в лузі співом солов*я...
І як, скажи, знедолених втішати,
Коли залишусь сам невтішний я???

Бо все життя мене вела до тебе
Дитяча віра в зоряні світи...
Не полишай мене, моє різдвяне небо,
В святкову ніч зорю надії засвіти!

Додав: shtourman (16.01.2009)
 
Розміщено на сторінці: Поезія Руденко Сергія

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 3648 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 virchi • 00:23, 17.01.2009 [Лінк на твір]
Давайте і надалі вірити у прекрасне. Будьмо і надалі хоч у певні дні, Різдвяні зокрема, дітьми і сприймати світ їхніми очами! Ну а за вірш, Сергію, відома оцінка yes
avatar
0
2 spydut • 07:07, 16.08.2021 [Лінк на твір]
і втішаючий хоче щоб його втішили


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.

virchi: Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн

virchi: Прохання не для себе, а для кожної родини, для кожного воїна, для дітей. Це поезія, що надихає і нехай ці прохання будуть почуті Господ

virchi:
Ми можемо бути сильними, активними, успішними, але в той самий час зберігати в собі тихий куточок, де живе пам'ять і нездійснене бажання.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz