День,що зачиняє рік

Накрила пледом із туманів,
Багряним листом.
І паничі зтягла з парканів,
Що урочисто
До приморозкві відцвіли.
Манила сонечком не часто,
Зате від серця.
І літом бабиним сітчастим.
Дощем" з відерця"
(Такі улітку лиш були)

Та все частіше сумом тихим
В лабіринтах снів
Стрічає ранок. Лине сміхом
Цвіркіт горобців.
Їм не судивсь тривожний щлях.
Їх норов панни не лякає-
Для них це звично.
Царівна Осінь розплітає
Світ хаотично.
І лине на семи вітрах.

Вона пішла, та не печаль
(бач прижилася)
На сніжну світ змінив вуаль.
Кружля у вальсі
Сніжинок день,що зачиняє рік...