***
Нехай довкола невблаганна осінь
на стежку ранку вимітає сум,
іще шукає в посивілих росах
обіднє сонце спізнену красу.
Іще силяє золоті ґердани,
узори дивні сипле ізгори...
Й щось таємниче сходить межи нами
цієї диводійної пори.
Щось тепле-тепле затуляє вікна,
аж умлівають з'юнені серця.
Хай осінь, часом, зовсім непривітна
і норовлива... Лиш не ця, не ця!
Бо он між листом лагідні омрії
звивають гнізда для нових життів,
і так обіднє сонце душі гріє,
мов ті ґердани вбрали золоті.
5.10.16 р.
Зразок чудової осінньої лірики. справня чарівна осінь. без снігів. болота і мокровиці. авторські новотвори радують. настроєвість - супер! нарешті ти трохи відходиш від тих сумних, кричучо - болючих сповідей і філософських ессе в рамках мініатюри. сподіваюсь, період негараздів минув, і чорна смуга у віршах позаду. Бо я вже собі думаю, -не впізнаю Лесю, настільки кардинально змінилися настрій, емоційність і манера письма. Тепер вже врешті присутні колоритність думок і образів, яскравість, новизна і світла аура гуцульської душі. Натхнення і всього найкращого!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
