Дерева одягнені в небо,
Стоять не нагі восени…
Окутані в хмари, як в шуби,
Нової чекають весни…
Не будуть лякатись морозів,
Бо сутність їх спить і жива
Коли зустрічатимуть грози,
То знову розквітнуть сповна…
Вітрам не зламати їх крона
Та віхолі тут не сидіть,
Схитрила могутня природа –
Розділа, щоб так захистить…
То ж скиньмо усі негаразди,
А струни душі оголім -
Для Господа Бога відкриймо,
Молитвою знов освятім…
#поезія_Іванна_Осос
12.11.2019
| 
у Вас 
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.