Жовтим ластовинням обліпило Тротуару щерблене лице Там, де вчора билося безсило У обіймах вітру деревце. Голими галузками тремтіти Буде знову бідне до весни, Тільки думи про далекий квітень Зігрівати зможуть довгі сни. Знаю це, бо сам на нього схожий- Холодно і тілу, і душі. Дні моєї осені негожі, Наче гості ранні, чи чужі... 2010.
Ми всі в душі на нього схожі - на осінь опадаємо листям, зимою лягаємо в сплячку, весною розцвітаємо, а літом гріємось на сонечку Дуже гарно, пане Вікторе!!! 5
Вікторе, так хочеться вас обігріти, обняти вашу щиру душу, а до тіла, на жаль, не маю доступу . Про яку це ви там зиму говорите? Це тільки осінь, чуєш, рання осінь І то в природі, а не у житті... А поезія неперевершена. Шкода деревце
А Ви спиніться на межі Забудьте острах слова завтра, Ваш запал юної душі Засвітить не одну ще ватру. Усе відносне, чи не так? ЧасОм миттєвість довша року, Ваш позитив, - як Божий знак, Межа - умовність, стиште кроки... 5.0.
Зупинятися якраз і не хочеться на межі, ні навіть за межею. Хай це банально звучить, проте така жорстока реальність життя, що починаєш чітко відчувати відведений тобі Богом час. Та це моє особисте. Дякую.
Вікторе, а можна мені кілька слів вставити про відведений час. Життя то є дар. Дар і подорож. Відведений Богом час то є час на особисте розуміння Всесвіту, як духовно так фізично - таке собі общупання(вивчення) себе, як людини. Але разом з тим відведений Богом час, як би не любили той час, це є здійснення Божого слова і повернення Душі до Бога, там їй краще, на стільки краще, на скільки ти можеш створити Рай тут і зараз - на Землі, в душі, в реальності. Ось це і є справжня реальність життя. Не нарікайте на час і життя, просто живіть кожною миттю і не сумуйте за прожитим, а радійте. Радійте тому, що життя набуває нової якості, довершується, але в іншому стані, там... Мов за небокраєм, там... он там, деми усі - і тут і там. Молодійте душею, бо у природи немає поганої погоди і немає сумних пір року. Природа радіє і приймає кожну мить даровану Творцем, адже той листок віддано відривається від рідної гілки любого дерева... Так би і нам - людям навчитись з радістю приймати дар Творця. З пошаною, Світлана
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
. Про яку це ви там зиму говорите? 
