Чарівна, безбережна, прозора...

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 jakov-buga • 09:19, 06.10.2010 [Лінк на твір] У кожного своя чарівна,безбережна,прозора осінь...І це гарно,коли люди в цьому дурно-заклопотаному світі вдивляються в прекрасне і через слово,як ви ,пане Вікторе,даруєте його(прекрасне) людям.Хай береже вас Бог. 0Спам 6 Did • 22:57, 06.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Якове. Попри всі негаразди у ньому, світ завжди чарує мене. 3Спам 2 Валькірія • 11:46, 06.10.2010 [Лінк на твір] Гарно бути пташкою В полі між ромашками!... По-під небо синєє Райською пташиною Мріями літатимем - ВЕсну прославлятимем. Солов'їним щебетом, Буйнотрав"я шепотом, Сонячним промінчиком Щастя мить увічнимо. Слізоньки всі витремо Райдуги палітрою. Впадем з неба зливою Лагідно-тремтливою. Крапельками ніжності, Вітром в полі свіжістю Напоїмо ближнього - Чи ж не дивовижно це?! Гарно бути пташкою В полі між ромашками... 0Спам 7 Did • 23:00, 06.10.2010 [Лінк на твір] Тут віршовані коментарі кращі за мої простенькі римування... Мені - Дякую тобі, Наталіє. 1Спам 3 allagrabinska • 15:05, 06.10.2010 [Лінк на твір] Вікторе, немає слів. БРАВО!!! 0Спам 8 Did • 23:03, 06.10.2010 [Лінк на твір] Слова, бачу, пані Алло, ви знаходите чудові... Дякую за них вам. 1Спам 4 ЛюК • 20:48, 06.10.2010 [Лінк на твір] Ой для нас, все для нас! Дякую Вам за це. 0Спам 9 Did • 23:09, 06.10.2010 [Лінк на твір] Не для себе одного стараюся, правда, бо скільки мені тієї городини потрібно, а коли через мої лінощі бур'ян на городі поросте - перед людьми соромно буде... Дякую тобі, Людмило. 1Спам 5 Viktorivna • 22:47, 06.10.2010 [Лінк на твір] Ах!!! Як прекрасно, аж подих затамувала, коли читала Ваш вірш, Вікторе. Дуже, дуже, дуже гарно написано!!! Невже Вас так надихнула Осінь? Браво!!! Окреме "Браво" Валькірії за чудовий коментар!!! 0Спам 11 Did • 23:16, 06.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Оксано. Настрій покращується, оптимізму побільшало, а писати я, здається, не перестану ніколи, у будь-яку пору року незалежно від душевного стану. 1Спам 15 Валькірія • 21:41, 07.10.2010 [Лінк на твір] Не бійся, Друже мій, що твоя Муза Колись тебе покине і піде. А вір у те, що ви із нею друзі, А дружба й вірність – це одне і те. Хоча, здавалося, колись скінчитись темам Повинна в тебе теж прийти пора. Та буде день, а це – нові проблеми, Що просяться, звичайно, до пера. Не бійся ти, що зрадить тебе Муза, Вона з тобою буде до кінця. Лиш ти не смієш стати їй в обузі, С л о в а правдиві замінивши на с л і в ц я! 0Спам 16 Did • 07:56, 10.10.2010 [Лінк на твір] Де я шукаю творчості джерела, Коли все так буденно навкруги? Моє життя - трагедія весела, В якій всім вам зіграти до снаги... 1Спам 13 Валькірія • 11:12, 07.10.2010 [Лінк на твір] Я бачу, що мої коментарі викликають більше захоплення, аніж мої вірші, скоро прийдеться друкуватися лише в коментарях Так приємно тут з Вами поспілкуватися! 0Спам 14 Did • 17:42, 07.10.2010 [Лінк на твір] Так часто буває, я вже не раз хотів перегорнути сторінки назад і подивитися, як ми віршували нещодавно. Мені сьогодні здається, що із тих, стихійних віршувань, можна зробити гарні вірші, а деякі із тих віршованих коментарів саме такими і були, ось так, Наталіє... 1Спам 10 45tom • 23:14, 06.10.2010 [Лінк на твір] Чудово Вікторе, так тримати!Я маю на увазі стяг поезії.Високо і красиво! 0Спам 12 Did • 23:18, 06.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Олексію. Буду старатися...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі