Намалюєш квітку

Намалюєш квітку, розіб"єш кришталь

і водою свіжою вЕрнуться сніги.

Голубою сіткою проженуть печаль,

показово-ніжними будуть береги.

Білою репризою в мене за вікном

мило запишається вишня молода.

У спідниці знизу, з перебитим сном,

змерзлою полається дівчина руда.

Але ще зарано, тож зима для нас

срібною лебідкою навіває рими.

Все без перестану сповільняє час

і малює квітку фарбами своїми.