...і звільжило. сама відступає зима в місяці лютому лю - то - му. та чи прийде весна?.. в край цей вона чи ввійде в окупований цькований? і чи сонце зійде, зорю відзнайде над землею в полоні зболеною?.. чи відійдуть страхи?.. і дощі, і птахи будуть жданими здавня задавнено? чи розстріляний сад між руїнами хат шелесне весь уквітчаний ві - та - ми?.. чи в степу у гаях, у траві і цвітах будуть роси осяянні в сяянні?.. - коли в райдужні сни чорний падає сніг і червоно спадає у танені. так в чеканні весни, на оновлення днин весь у мріях і сумнівах су - єт - них у роздумі іду в холод, в лютий, в сльоту в сьогоденні забутий і без майбут - ньо - го...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1214 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
