у зморі місто спить в обіймах ночі.
спадає сніг у сяйві ліхтарів.
зітхання вітру в тиші цій як злочин,
коли усе у тиші білих снів.
у ночі цій утаєна знемога...
кружляє сніг у холоді мовчань,
які імлою білої тривоги
у спогадах закохань і кохань... -
там суєта і сміх, шампанське, квіти!
там незбагнений дивовижний світ!..
тепер зима бліда, струпка, сухітна
закута, скута в непрозорий лід.
але здалля лунають срібні сурми!
розгорнуті знамена шумних свят!
крихкі мережки кружають ажурні
і метушаться, в леті гомонять -
готують казку, може, чародійство
у втомі ночі і у тиші міст -
аж недарма бурхливий і іскристий
їх вільнодумний водевільний зміст.
свята вже поруч, ось вже, очі в очі,
вже блискітки у тиші білих снів,
коли тривожно спить в обіймах ночі
у зморі місто в сяйві ліхтарів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
