ці танці віхоли мені -
меланхолійних лун минуле,
світанки де світліші були,
святково шумні, ясні дні,
кохання справжнього пора,
міцної дружби непохитність...
тепер безпристрастність і хитрість,
вагання, сумніви, хандра.
сліпа в мовчанні самота
як поспів спогадам у тиші -
горійшим посміхом в колишнє
ця в сьогоденні пустота.
коли похмурість в небесах
і лине час, прямує нині
безглуздим шляхом в прірву днини -
і там твій ризик і твій страх,
і танці віхоли зими
у відчай, в розпач...на оману
той шлях був явлений в тумані
тобі в ілюзіях пітьми -
в ній час почав зворотний рух
і ти у спогадах, у тиші.
а десь сніги...сніги горішні!
в нестямних криках завірюх...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
